For-Webber.Ru - все для начинающего Веб Мастера

Людина починається з добра - Виховні години - Каталог файлів - Лабораторія творчого вчителя

For-Webber.Ru - все для начинающего Веб Мастера

Меню сайту
Категорії розділу
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего відповідей: 111
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Людина починається з добра
poster

Мета:
•    Ознайомити учнів із поняттями і законами доброти, честі, справедливості;
•    формувати у школярів найвищі людські цінності: ввічливість, милосердя, людську гідність, чуйність, любові і поваги до ближнього;
•    виховувати почуття людської гідності, бажання духовно вдосконалюватися;
•    розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес.
Хід заняття:
1. Вступна частина
Учитель. Доброго дня, любі діти! Я прошу Вас хвилинку постояти. Хай першими сядуть уважність та щирість, другими – сердечність та чуйність, а згодом – доброта та милосердя. Ви завагалися? А чому? Я не випадково зупинила Вас. Кожен на хвилинку замислився над чистими джерелами своєї душі.
Поверніться, будь-ласка, один до одного, покладіть долоні своєму товаришу. Ви відчуваєте тепло його руки. Це тепло його серця і тепло душі. Воно зігріває Вас, так як і багатство Ваших душ може зігріти ближнього.
Розпочинається година доброти,
Тож прошу Вас серця свої відкрити,
Щоб зрозуміти і запам’ятати,
Лише з добра усе бере початок!

Мудрець сказав: «Краса врятує світ!»
Але уже на протязі століть
Панує істина проста:
«Наш світ рятує доброта».

2. Основна частина
Блок «Стежиною добра»
Учитель. Доброта – найбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку, її вбирає дитина з молоком матері і на протязі усього життя дарує світу. Діти, спробуймо поміркувати разом. На що, на Вашу думку,схожа доброта? (Діти висловлюють свої думки) Так, і мені здається, що вона схожа на тепле, ласкаве, усміхнене сонечко. (Вчитель вивішує на дошку сонечко, на якому у вигляді усмішки написане слово «доброта»). Скажіть мені, будь ласка, а яку людину можна назвати доброю? (Учні відповідають).
Учитель. Скажіть, діти, а доброта зажди справжня? Я зачитаю Вам невеличку розповідь, а Ви спробуйте здогадатись, де прояв дійсної доброти, а де лише було одягнуто її маску. (Вчитель або учень зачитує розповідь)

Гарні слова та гарні справи
Серед поля стоїть маленька хатинка, її побудували, щоб у негоду люди могли сховатись і пересидіти у теплі.
Одного разу серед літнього дня захма¬рило, і пішов дощ. А в лісі було в цей час троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як із неба ллє дощ, як з відра.
Коли бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому мокра, як хлющ. Він тремтить від холоду.
І ось один із тих хлопчиків, що сиділи в сухому одязі, сказав: «Як мені тебе шкода».
Другий теж промовив красиві жалісливі слова: «Як страшно опинитись у зливу се¬ред поля. Мені шкода тебе!».
А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і подав її змокрілому хлопчику! Той скинув мокру сорочку та одягнув суху.
(Обговорення прослуханого)

Учитель. Діти, скажіть, хто , на Вашу думку, проявив справжню доброту?
Чи завжди гарні слова і гарні справи співпадають? (Учні міркують і висловлюють свої думки)
Учитель. (підводячи підсумок) Так, дійсно, справжня доброта німа. Людина, яка робить добро за велінням серця, ніколи не буде вихвалятися цим, хизуватись своїм вчинком перед іншими.
Учитель. Із давніх-давен гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основними у житті. І про це говорить народна мудрість. Подивіться уважно на дошку і спробуйте віднайти другу половинку прислів’їв.
•    Доброго тримайся – поганого цурайся.
•    Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся.
•    Добро закарбовуй на камені, а зло записуй на снігу.
•    Хто людям добра бажає, той і собі має.
•    Велике діло – добре слово.
•    Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

Блок «Матуся»
Учитель. Діти! Вам уже по 11-12 років, ви народилися і живете у світі людей, кожен день Вас оточують десятки людей, знайомих і незнайомих, серед них Ваші вчителі, Ваші рідні і друзі.
Підкажіть, а чи можете Ви назвати ту людину, яка по відношенню до Вас найдобріша, яка щоденно, щохвилинно, щосекундно виявляє свою любов, турботу, яка дарує Вам доброту і нічого не чекає у відповідь. (Учитель підводить дітей до відповіді; діти відповідають, що це мама).
Учитель. Так, мої любі, це Ваша матуся. Це вона з першої хвилини життя схиляється над Вами, це вона в тривозі і надії вдивляється у Ваші оченята, сподіваючись і прагнучи щастя для Вас.
Учитель. Материнська любов найсвятіша. Та, на жаль, не всі і не завжди ми уміємо її оцінити. Як рідко ми задумуємося над тим, що необачно зронене слово залишає рубець у душі найріднішої людини, вибілює її коси та розсипає зморшки на чолі.

Блок «Самотність і милосердя»
Учитель. А чи знаєте Ви, що на сьогоднішній день на Україні проживає багато самотніх літніх людей. Це теж чиїсь батьки, які на схилі літ виявились непотрібними власним дітям. У когось не вистачило часу для старенької матері, у когось замалий будинок, щоб прожити разом, а у когось просто зачерствіло серце…
Ці люди живуть у спеціальних будинках інтернатах. Нещодавно, напередодні 8-го Березня, я мала змогу відвідати такий заклад у містечку Тиврів, що за 30 км від Вінниці. Там проживають 250 стареньких людей, які з любов’ю називають свій будинок «Дім на околиці». Я домовилась, що у травні ми з Вами поїдемо до них у гості, адже цим одиноким людям так не вистачає нашого тепла.
Разом з Вами ми зараз прослухаємо сюжет, що я відзняла для Вас у цьому закладі. І все ж таки, я сподіваюся, що ніколи Ваші рідні бабусі та дідусі не розділять долі жителів цього дому.
   Кинута мати

Осінь дощем зарясніла.
Сирість в нетопленій хаті.
Жінка край столу сидить.
Хто вона – кинута матір.

Скажете – так не буває.
А Ви лише подивіться,
Подумки лиш ненароком
Зморшок її доторкніться.

Складені, втомлені руки,
Губи щось ніби шепочуть.
А на столі, мов ікона,
Фото синочка і доні.

Спогади, ніби картини,
Душу її зігрівають,
Діти, її пташенята,
Щастя по світу шукають.

Донечці років вже з десять
Світить Італії сонце,
Мати те фото цілує,
Дощ заливає віконце.

Син, її гордість, надія,
Теж десь по світу блукає,
Сину, озвися ж бо, сину,
Вістки давно вже немає.

Що ж то за доля такая,
Що за країни далекі,
Знаєте, діти, на груші
Звили гніздо в нас лелеки.

Вишні улітку вродили,
Тільки їх нікому їсти,
Пусткою стало село
–Всі подалися у місто.

Межі некошені в травах,
Все поросло бур’янами.
Літо минуло – вже й осінь
Плаче самотньо сльозою.

Мовчки підвелася мати,
Стала одна на порозі,
Щастя її материнське
Десь загубилось в дорозі.

Учитель. Що моторошно, страшно? (Діти реагують мімікою). Але це, діти, реальність сучасного життя. І щоб таких реалій в цьому світі стало менше, я покладаю велику надію на ваше покоління, На ваші серця, вашу любов, тепло і ласку.

Блок «Дерево добрих справ»
Учитель. Діти, підкажіть, доброта – це якість людини, що дається при народженні, чи її потрібно виховувати? (Діти висловлюють свої думки). Я також довго думала над цим питанням і дійшла до висновку, що людина повинна постійно удосконалювати себе на протязі життя.
Відсьогодні у нашому класі буде поряд з Вами жити «дерево добрих справ». Воно допоможе нам планувати важливі справи, які ми запишемо на листочках. Весною і влітку дерево буде зеленим, восени – жовтим, а взимку – білосніжним. Я пропоную кожному взяти один листочок і записати ту добру справу, яку Ви плануєте зробити навесні. Коли ж ці справи будуть виконані, листочки замінимо на нові. Беріться до роботи.
(Учні пишуть свої задуми) (Деякі учні на прохання вчителя зачитують свої записи)
Ну що ж, нехай тоді оживе наше «дерево надії, ласки і добра».
(Усі прикрашають деревце і стають півколом і декламують вірші)

1 учень
 Коли ти будеш добрим,
 Про тебе люди скажуть.
 Ніколи не забудуть про ввічливість твою.
 У школі і удома усім давно відомо
 Що добрих не народжують, а добрими стають.

2 учень
Не лінуйтесь робити добро
Лише зла не бажайте нікому
Бо воно, як велика гора
Стане вам на шляхові земному.

3 учень
 І старайтесь робити добро
День і ніч, і у кожну хвилину,
Щоб серденько, як сонце цвіло,
Це хорошою робить людину!

3. Заключна частина
Учитель.
Що найціннішого є у житті,
І найдорожчого за все на світі,
То – доброта, запам’ятайте діти,
І хай вона крокує по землі.

Цінніша перлів, золота і слави,
Вона єдина зігріває нас,
Така одвічна, мудра , нелукава,
Пригорне кожне серце повсякчас.

А ми сьогодні, поєднавши руки,
Запалюємо свічку доброти,
Її вогонь освітлює стежину
Й допомагає впевнено іти.

Любіть життя, несіть в долонях світло,
І відкривайте душі для добра,
І буде янгол щиро Ваш радіти,
І доторкнеться вашого плеча.
Учитель. Ну що ж, любі діти. Підходить до завершення наша виховна година. Я вірю в те, що від сьогодні стала добрішою кожна дитина. Я вірю, що запалений вогник доброти поселиться у ваших серцях і з ним ви будете іти по житті до своєї мети. Ну і, звичайно, я щиро дякую шановним гостям, які були сьогодні з нами.
Нехай любов земна і доброта сердечна
Завжди крокують поруч з Вами у житті.

Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

For-Webber.Ru - все для начинающего Веб Мастера

- все для начинающего Веб Мастера

все для начинающего Веб Мастера