Виховна година на тему
 Користування побутовим газовим обладнанням.
Мета: дати учням поняття про правила користування побутовими газовими приладами; довести до відома учнів що забороняється робити при користуванні побутовим газовим обладнанням.
Природні гази складаються переважно з насичених вуглеводнів: метану, пропану і пентану. Суміші природного горючого газу і повітря в певному відношенні є вибухонебезпечними, окремі компоненти газу токсичні. Всі природні гази кольору і у більшості випадків не мають запаху. Для того, щоб своєчасно виявити витік газу, всі горючі гази, спрямовані в міські газопроводи, підлягають одоризації, тобто їм надають різкого специфічного запаху, за яким їх легко виявити навіть незначних концентраціях у повітрі приміщень.
Найчастіше у якості адоранта використовують етилмеркаптан, який має до 50% сірки і різкий запах. Додають його до газу в такій кількості, щоб запах був відчутний при концентрації газу у повітрі не більше 1/5 частини нижньої межі вибуху. Практично це означає, що природній газ, який має нижню межу вибуху, рівну наприклад, не більше 5% повинен уже відчуватися у повітрі приміщення при 1%-ній концентрації. Запах стиснутих тих газів повинен відчуватися при 0,5%-вій концентрації їх в об’ємі приміщення. Природний газ, як ми зазначили, вибухонебезпечний. Особи, що користуються побутовими газовими приладами і апаратами (в тому числі в будинках і квартирах особистої власності ) зобов'язані:
1. Пройти інструктаж в технічному кабінеті на підприємствах газового господарства або самостійно ознайомитися  з інструкцією з експлуатації встановлених в квартирі газових приладів, апаратів.
2. Забезпечити збереження і утримання в чистоті газового обладнання.
3. Слідкувати за нормальною роботою газового обладнання, димоходів і вентиляції, перевіряти їх перед включенням і під час роботи газових приладів з відводом продуктів згоряння газу в димохід. Перед користуванням газифікованою пічкою перевіряти, чи відкрита повністю заслінка. Періодично очищати від сміття "кишеню" димоходу.
4. Після закінчення використання газу перекрити крани на газових приладах і перед ними, а при розміщенні балонів всередині кухонь додатково перекрити вентилі
5. При несправності газового обладнання викликати працівників підприємств газового господарства.
6. Негайно перекрити крани пальників газових приладів при раптовому припиненні подачі газу і повідомити аварійну службу підприємства газового господарства.
7. При появі в приміщенні запаху газу негайно припинити користування газовими приладами, перекрити крани до приладів і на приладах, відчинити вікна і кватирки для провітрювання приміщень, викликати аварійну службу. Не запалювати вогню, не вмикати і не вимикати електроосвітлення і електроприлади.
8. Перед входом в підвали і погреби перед вмиканням світла або запалення пересвідчитись у відсутності запаху газу.
9. При наявності запаху газу в підвалі, під’їзді, на подвір’ї, на вулиці необхідно:
– повідомити аварійну газову службу по телефону 04;
– вжити заходи для виведення людей з загазованого середовища;
– до прибуття аварійної бригади організувати провітрювання приміщення.
10. Допускати в квартиру працівників підприємств в газового господарства після пред’явленням ними службових посвідчень для огляду і ремонту газопроводів і обладнання у будь-який час доби.
11. Власники будинків і квартир на правах особистої власності, крім приведених вимог, повинні своєчасно заключити угоди на технічне обслуговування газового обладнання. Забезпечити перевірку димоходів і вентиляційних каналів в термін, встановлений правилами безпеки в газовому господарстві.
Абонентам забороняється:
1. Проводити самочинну газифікацію будинку (квартири, садового будиночку), перестановку, заміну і ремонт газового обладнання.
2. Проводити перепланування приміщень, де встановлені газові прилади, без узгодження з газовим господарством.
3. Вносити зміни в конструкцію газових приладів. Змінювати димові і вентиляційні системи. Закривати вентиляційні канали, замуровувати "кишені” і люки, призначені для чистки димарів.
4. Відмикати автоматику безпеки і регулювання. Користуватись газом при несправностях газових приладів, автоматики, арматури і газових балонів.
5. Користуватись газом при порушенні щільності кладки, штукатурки (тріщини) газифікованих печей і димарів.
6. Користуватись газом при засміченні димарів і вентиляційних каналів.
7. Проводити чистку, перевірку димових і вентиляційних каналів, а також заміну балонів газобалонної установки без навчання і дозволу від підприємства газового господарства.
8. Користуватись газовими приладами при перекритих кватирках (фрамугах), жалюзійних решітках, решітках вентиляційних каналів, щілинах під дверима ванних кімнат і кухонь, відсутності тяги в димарях і вентканалах.
9. Залишати працюючі газові прилади без нагляду, крім розрахованих на безперервну роботу і обладнаних для цього відповідною автоматикою.
10. Допускати до користуванням газовими приладами дітей дошкільного віку, а також осіб, що не контролюють свої дії і не пройшли інструктаж на підприємствах газового господарства.
11. Прив’язувати до газопроводів мотузки і навантажувати газопроводи.
12. Використовувати газ і газові прилади не за призначенням. Користуватись газовими плитами для опалення приміщень.
13. Користуватись приміщенням, де встановлені газові прилади, для сну і відпочинку
14. Застосовувати відкритий вогонь для перевірки витікання газу.
15. Зберігати в приміщеннях і підвалах порожні і наповнені зрідженими газами балони
16. Розміщувати в газифікованому приміщенні більше одного балона місткістю 50 (55) л або двох балонів місткістю 27 л кожний. Балони повинні знаходитись у тому ж приміщенні, де й газові прилади.
17. Встановлювати балони з газом в газифікованому приміщенні на віддалі менше 1 м від радіатора опалення чи печі. При влаштуванні екрану, що охороняє балони від нагрівання, віддаль між балонами і опалювальним приладом може бути зменшена до 0,5 м, а віддаль між балоном і екраном не менше 10 см. Розміщувати балони навпроти дверцят печей на віддалі 2 м і менше.
18. Вмикати і вимикати електроосвітлення, користуватись відкритим вогнем електронагрівальними приладами і опалювальними печами під час заміни балонів, встановлених в приміщеннях. Замінювати балони в присутності осіб, не пов’язанні, з виконанням вказаної роботи.
Отруєння чадним газом. Чадний газ складається в основному з окису вуглецю який утворюється в результаті неповного згоряння різних видів палива: вугілля, дров, нафти, природного газу.
До отруєння може призвести неправильне користування пічками, якщо не щільне закрити дверцята і забути витягнути заслінку труби. Велика небезпека отруєний окисом вуглецю виникає в гаражах, коли не дотримуються правил безпеки. Як показують спостереження, велику кількість чадного газу може створити робою автомобільного двигуна в одномісному гаражі при закритих дверях.
Оскільки окис вуглецю не має запаху і не подразнює верхні дихальні шляхи, людина не відчуває його, і тому отруєння наступає непомітно. Що ж відбувається в організмі? Як наступає отруєння? Окис вуглецю – це дуже сильна отрута, яка пошкоджує нервову систему, м’язи, і в першу чергу – кров. Окис вуглецю володіє здатністю в 200-300 разів швидше з’єднуватись з гемоглобіном еритроцитів, утворюючи дуже сильну сполуку – карбоксігемоглобін. В результаті кров перестає переносити кисень з легень до тканин, розвивається кисневе голодування, від якого насамперед потерпає мозок. Особливо чутливі до окису вуглецю діти, вагітні, люди, які мають хвороби легень і серця. Якщо вміст окису вуглецю у повітрі дуже великий, то людина зразу втрачає свідомість, з’являється корч і наступає смерть.
Проте часто спостерігається поступовий розвиток симптомів отруєння. Перші ознаки можуть служити сигналом до небезпеки. Насамперед відчувається головний біль, інколи шум у вухах, нудота. Якщо дія окису вуглецю продовжується, розвивається загальна слабість, сухий кашель, блювання; свідомість ще зберігається. Інколи спостерігається збудження, яке супроводжується слуховими і зоровими галюцинаціями. В подальшому людина втрачає свідомість, її шкіра блідніє, а зіниці розширюються. Дихання спочатку шумне і прискорене, потім поверхневим і сповільнюється.
При отруєнні чадним газом потерпілого необхідно винести на свіже повітря, підкласти під голову подушку, розстебнути комір і пояс. Найкращий засіб при у отруєнні - довготривале вдихання кисню. Якщо є можливість, потрібно ести з аптечки кисневу подушку. На голову і груди кладуть холодний компрес – змочений холодною водою шматок тканини, рушника, носової хустинки. Якщо потерпілий при свідомості, його потрібно напоїти міцним чаєм чи кавою. Ні в якому разі не можна давати алкоголю. При втраченій свідомості дають нюхати змочену нашатирним спиртом вату, але обережно, щоб не завдати опіків. Якщо потерпілий не дихає або дихання швидко погіршується, потрібно зразу приступати до проведення штучного дихання за методом "рот в рот” або "рот в ніс. Після надання першої допомоги потерпілого необхідно швидко відправити у лікарню.