Лещук Олександр
м.Шепетівка, 9-В клас, Шепетівський навчально-виховний комплекс №3 у складі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою», Angelo4ek.7@i.ua

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ І ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ

Сучасні потреби розвитку України вимагають переходу на нову, більш гнучку, ніж існуюча, стратегію математичної освіти. Особистісна спрямованість освіти є однією з основних тенденцій розвитку сучасної школи. Повернення школи до особистості учня виступає провідним принципом нового педагогічного мислення. І це не випадково. Суспільству потрібна компетентна, творча особистість, яка здатна брати активну участь у розвитку сучасного виробництва, економіки, науки та культури. Саме тому на перший план шкільної освіти виходить завдання створення оптимально сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їхніх інтересів і потреб, розвиток навчально-пізнавальної активності та творчої самостійності. [1]
Уже сьогодні перед вищою школою стоїть завдання побудови системи освіти таким чином, щоб не тільки підготувати з молодої людини фахівця, але й закласти в нього розуміння необхідності навчатись, самовдосконалюватись протягом всього життя. Адже освіта формує особистість у всій її багатовимірності, а не просто дає знання і професію.
Прикладна математика — галузь математики, що розглядає застосування математичних знань в інших сферах діяльності. [2]
Природничо-наукова підготовка майбутніх спеціалістів є базовою системотвірною ланкою у формуванні їхніх професійних знань та умінь. У циклі фундаментальних дисциплін, що вивчаються у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації, виокремлюють природничо-наукові і професійно орієнтовані фундаментальні дисципліни. Починаючи з 80-х і аж до 90-х років минулого сторіччя, частка природничо-наукового компоненту освіти постійно знижувалася; сьогодні фундаментальні дисципліни (природничо-наукові разом із професійно орієнтованими фундаментальними) складають дещо менше чверті від загального обсягу годин.
Дидактичні проблеми навчання фізико-математичних дисциплін на спеціальностях природничого, але нефізичного профілю впродовж останнього десятиліття активно досліджуються у вітчизняній і світовій педагогічній науці, проте свого втілення у завершених системних дослідженнях стосовно університетів на сьогодні не знайшли. Не досліджувалися такі важливі методичні проблеми, як конструювання змісту інтегрованих природничих навчальних дисциплін та побудова їхньої логіко-дидактичної структури; оновлення змісту відповідно до нових досягнень фізики, медицини та суміжних дисциплін; посилення взаємозв’язку фундаментальності і фахової спрямованості навчання; забезпечення варіативності та альтернативності, гуманізації й демократизації навчально-виховного процесу; модернізація фізичної освіти на основі системно-діяльнісного підходу до навчання; формування фахових компетенцій при вивченні фундаментальних дисциплін; встановлення основних напрямів, принципів, чинників, показників і критеріїв інтенсифікації навчання студентів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У науковій та методичній літературі не повною мірою віддзеркалюється науковий та соціальний контекст розвитку математичної науки на межі XX-XXI сторіч, який потребує переосмислення цілей і завдань, змісту, форм, методів і засобів навчання фізико-математичних дисциплін в університетах. [2]
Окреслені вище проблеми визначають актуальність розроблення науково-обґрунтованої сучасної методичної системи навчання фізико-математичних дисциплін в університетах, яка б при належній фаховій спрямованості забезпечувала фундаментальність вивчення фізико-математичних дисциплін як базового складника природничо-наукової підготовки майбутніх спеціалістів.
У ВНЗ випускник спеціальності прикладна математика підготовлений до діяльності, що вимагає поглибленої фундаментальної і професійної підготовки, у тому числі до науково-дослідної роботи в областях, що використовують методи прикладної математики і комп'ютерні технології; створення теорії і математичних моделей процесів в різних галузях науки, техніки та виробництва та їх дослідження; розробки та застосування новітніх математичних методів; розробки програмного забезпечення для вирішення завдань науки та використання інформаційних технологій.
Випускник буде підготовлений до діяльності в різних галузях науки і техніки та виробництва, які потребують глибокі знання математики. Обґрунтованість і глибина підготовки в галузі прикладної математики є основою, що дозволяє випускникам успішно розв’язувати проблеми в різних областях людської діяльності.
Успіхи сучасних числових математичних методів та програмного забезпечення призвело до виникнення прикладної математики, обчислювальної науки та обчислювальної інженерії, що використовують супер комп'ютерні обчислення для імітації явищ та розв'язку задач науки та інженерії.
Відомо, що сьогодні на ринку праці високо цінуються прикладні математики. Проте ще більше цінуються (у тому числі і за кордоном) програмісти, які отримали фундаментальну математичну базу. Однак можливості працевлаштування випускників прикладного відділення, на жаль, залишається ще не досить широкою, хоча і не обмежуються тільки IT- компаніями.

1. М.Головатий. Болонський процес і проблеми модернізації національної освіти в Україні, газета "Персонал плюс", - 14-20 листопада 2007. - №44
2. В.А.Засуха. Прикладна математика. Підручник / Засуха В.А., Лисенко В.П., Голуб Б.Л. – К., «Арістей», 2004. – 227 c.

Презентація

Стаття